Коли застосунки забувають людей: навіщо підтримувати старі пристрої
Так, усім привіт! Сьогодні відійду від звичного стилю й розповім історію, яка трапилася зі мною і, як виявилося, з багатьма іншими.
Нещодавно знадобився мій старий iPhone 7 Plus. Налаштував iCloud, почав качати застосунки. Один каже: нова версія не підтримується, можна встановити стару. Добре, встановив. Відкриваю: ця версія застаріла й більше не працює.
І тут цілком логічно: що мені, в біса, тепер робити?!
Якщо сервіс потрібен і є лише застосунком? Якщо вебверсія настільки урізана чи недороблена, що потрібних функцій там немає? Для багатьох сервісів веб — не альтернатива, а технічна заглушка без розв’язання задачі.
А люди зі старими телефонами, яких усе влаштовує? Не всі стежать за кожною презентацією Apple. Не всі знімають кіно на телефон. Комусь достатньо дзвінків, повідомлень і зрідка потрібного сервісу. Я чудово розумію цю логіку.
Коли я змінив iPhone 7+ на 11 Pro Max, мені було шкода. Чудовий був телефон, інколи хочеться повернутися. Причини не оновлюватися бувають фінансові, психологічні й просто людські: «Мені вистачає».
А світ працює так, наче телефон старіє швидше за тебе. Рік-два — і ринок каже: купуй новий. Після цього ти німа статистика, яку простіше не бачити.
Але це не так. Є багато людей, які не оновлюються й не планують. Я бачив це в роботі: аналітика показувала пристрої й версії ОС. Виходить оновлення — величезна частка людей його не встановлює.
Попит є. Телефони працюють. Користувачів усе влаштовує. Застосунок каже: «Ми вас не бачимо». Оновлення, безпека й патчі важливі. Безумовно.
Ми давно не в епосі Siemens і Nokia, де заводська прошивка була вершиною розкоші. Але проблема не в оновленнях. Проблема в тому, що компанії не вважають підтримку всіх своїх людей потрібною.
Ось проста картина з оригінального міркування: зі 100% оновлюються близько 80%, і компанія каже, що втрата решти 20% некритична. Але ті 20% — теж люди. Для мене застосунки тут дуже виразний маркер.
Маркер мислення розробників, великих компаній і людей, які формують світ. Він показує, що користувачами не можна нехтувати.
Windows XP підтримували роками, і саме цим він здобув репутацію. Тут та сама логіка. Якщо команда розвиває нові версії й ресурси є, можна виділити їх і на тих, хто вже з вами: підтримувати старі версії, поки ними активно користуються.
Організувати процес теж можна: окремий спеціаліст або задачі підтримки старих версій у тому самому беклозі.
Щоб це не стало формальністю, пам’ятайте головне: ключова цінність бізнесу — повага й турбота про користувача.
